7 принципів методології процесного управління APQC

Американський центр якості та продуктивності (APQC) давно відомий своїм фреймворком PCF (Process Classification Framework, писали про фреймворки тут).

Літом 2020 року APQC представив власну методологію процесного управління.

В основі методології APQC знаходиться життєвий цикл управління бізнес-процесами із п’яти кроків:

  1. Ідентифікація, структурування і пріоритезація бізнес-процесів
  2. Моделювання і документування бізнес-процесів
  3. Моніторинг і контроль бізнес-процесів
  4. Аналіз, покращення та інтеграція бізнес-процесів
  5. Управління і підтримка бізнес-процесів

Запропонований цикл відображає не лише рекомендований підхід до роботи з окремо взятим бізнес-процесом, але і в цілому модель зрілості організації в області процесного управління. Компанія починає з розуміння своїх бізнес-процесів і досягає зріслості в момент взяття під управління своїх ключових бізнес-процесів.

Цей життєвий цикл базується на 7 практиках, або основоположних принципах, які аналітики APQC виділили з досвіду реалізації безлічі проектів:

    1. Взаємозв’язок зі стратегічними цілями

    Пріоритезація бізнес-процесів і ініціатив щодо поліпшення бізнес-процесів повинні бути пов’язані зі стратегічними цілями компанії.

    1. Формалізовані ролі і правила процесного управління

    При впровадженні процесного управління в повсякденну практику компанії вирішальну роль в успіху відіграє визначення правил і розподіл відповідальності і повноважень між:

    • топ-менеджментом,
    • власниками процесів,
    • процесними аналітиками,
    • керівниками,
    • рядовими співробітниками.
    1. Прозора модель процесів організації 

    Відсутність моделей процесів створює непорозуміння між їх учасниками. Зрозуміла архітектура і дизайн бізнес-процесів дозволяє ідентифікувати точки болю, провести аналіз корінних причин їх існування, врахувати взаємозв’язки при поліпшенні бізнес-процесів.

    1. Системне управління змінами 

    Зміна звичного укладу справ буде неминуче приводити до опору. Свідомий та системний підхід до управління змінами дозволяє підготувати план заходів заздалегідь: залучати зацікавлених сторін до процесних ініціатив, комунікувати бачення і цілі, проводити навчання і готувати співробітників до роботи в новому оточенні.

    1. Регулярна оцінка ефективності бізнес-процесів 

    Регулярна оцінка показників ефективності бізнес-процесів (PPI) дозволяє ідентифікувати відхилення і своєчасно зробити коригувальні дії. Аналіз PPI допомагає оцінити ефективність ініціатив щодо поліпшення бізнес-процесів.

    1. Цілеспрямована оптимізація бізнес-процесів

    Аби гарантувати, що підтримку і ресурси отримають ті ініціативи, які дають найбільший внесок у досягнення цілей організації, необхідно використовувати формалізований підхід до поліпшення бізнес-процесів. Інакше оптимізація бізнес-процесів набуває фрагментований характер і в кращому випадку дає обмежену віддачу для організації.

    1. Технології як інструмент 

    Ми живемо в епоху, коли технології постійно змінюють одна одну. Саме вони забезпечують стандартизацію та автоматизацію бізнес-процесів. При цьому варто пам’ятати, що автоматизація – лише інструмент процесного управління. Вона не може замінити його управління. Технології повинні підтримувати внесення змін до процесу для створення додаткової цінності або зниження витрат, а не стримувати зміни в компанії.