Підводні камені при декомпозиції стратегічних цілей

Реалізуючи тренінгові та консалтингові проєкти, мені часто доводиться стикатися з ситуацією, коли керівники (різного рівня) можуть досить чітко сформулювати свої очікування від кінцевого результату (хоча і з цим теж бувають складнощі), але виявляються не в змозі детально описати, за рахунок яких дій отримати цей результат.

Ну, і нічого страшного, скажете Ви. Головне – це отримати результат, а яким чином він отриманий – це інша справа!

Безумовно, вміння визначати цілі і декомпозувати їх для своїх підлеглих – це одна із ключових навичок керівників. Але, виявляється, його недостатньо, щоб побудувати ефективне управління організацією. Більш того, зайве фокусування на цілях середнього і нижнього рівня може зіграти злий жарт. Співробітники та їх керівники при прийнятті рішень починають керуватися своїми індивідуальними цілями на шкоду глобальним цілями організації. В результаті замість взаємодопомоги між відділами і співробітниками ми часто бачимо байдужість і навіть конфлікти. Такий ефект отримав назву «функціональний колодязь» (functional silo).

Дійсно, іноді доводиться бачити, як, наприклад, відділ продажів, бухгалтерія та транспортна служба діють немов лебідь, рак і щука у відомій байці, забуваючи про своїх клієнтів і необхідності ефективного створення доданої вартості в їх сприйнятті. Організації, де спільне завдання подрібнюється на фрагменти, виживають в основному завдяки найбільш лояльним співробітникам, яким доводиться латати діри на стиках. При цьому, як би вони не старалися, неминуче з’являються проблеми: скарги клієнтів, плинність персоналу, високі витрати і, в підсумку, досягти стратегічних цілей організації стає неможливо. Процесний підхід покликаний боротися саме з цими проблемами.

Тому, займаючись впровадженням системи «управління за цілями» (management by objective) або винагороди за KPI, перш за все переконайтеся, що Ваші співробітники ефективно взаємодіють на стиках, створюючи додану вартість для Ваших клієнтів.

Олексій Громико