Agile: революція чи… еволюція?

На тренінгах з управління проектами та управління бізнес-процесами ми часто отримуємо запитання про agile-практики і їх безальтернативність в сучасному швидкоплинному світі.

Ми детально розповідаємо про переваги та обмеження agile.І навіть йдемо далі: демонструємо, як проекти і процеси доповнюють один одного і чому agile-практики можна чудово застосовувати для оптимізації бізнес-процесів. Давайте спробуємо історично простежити, чому agile-практики близькі до процесного управління і які концепції передували їх появі.

Поява Agile

У 2001 році група розробників програмного забезпечення (ПО) зібралася в м.Юта (США), щоб запропонувати нову методологію управління проектами з розробки ПЗ на противагу класичним «бюрократичним і важким» підходам. Прийти до консенсусу по методології не вдалося, зате з’явився «Agile-маніфест», який позиціонувався як радикально новий підхід до управління проектами. З легкої руки Кена Швабера (Ken Schwaber) Agile починають називати революцією в управлінні проектами. Ідеї, які лягли в основу Agile-маніфесту, з’явилися задовго до 2001 року.

Звернімося до історії (див. мал.1).

Мал. 1. PM/BPM Timeline

Фредерік зустрів Генрі

Коріння Agile йдуть в 1878 рік, коли Фредерік Тейлор (Frederick Taylor) представив теорію «Наукового менеджменту». Тейлора асоціюють зі стандартизацією праці на виробництві та підвищенням продуктивності бізнес-процесів. Однак його внесок в розвиток інструментів управління проектами та процесами цим не обмежується. Справа в тому, що в 1887р. Фредерік Тейлор найняв помічником Генрі Гантта (Henry Gantt), який на початку 20 століття запропонував знайомий багатьом спосіб візуалізації план-графіка проекту (див. мал.2). Через 100 років діаграма Гантта все ще залишається популярним інструментом серед керівників проектів.

Мал.2 Діаграма Гантта

Народження Lean та ітеративних практик

Праці Тейлора дали поштовх подальшому вивченню бізнес-процесів. Френк і Ліліан Гилбрет (Frank and Lilian Gilbreth) в 1921р. запропонували використовувати діаграми процесу (process charts) для його візуалізації, аналізу та удосконалення. В основі їх рекомендацій по оптимізації лежали: стандартизація процесу, усунення втрат (waste) і спрощення роботи співробітників.

У 1930р. Ліліан Гилбрет презентувала спосіб візуалізації потоку робіт за допомогою інструменту, відомого сьогодні як Kanban-дошка: «We had three rows of hooks, one marked “Jobs to be done”, one marked “Jobs being done” and a third marked “Jobs completed” with tags which were moved from hook to hook to indicate the progress of the task. (Джерело: 1930 Speech by Lillian Gilbreth to National Federation of Business and Professional Women’s Clubs in New York)».

Мал.3 Kanban-дошка

Через деякий час, після завершення другої світової війни, в 1950 році на зустрічі з японською спільнотою вчених й інженерів, доктор Едвардс Демінг (Edwards W. Deming) представив ідеї статистичного контролю процесу (Statistical Process Control) і циклу PDCA (Plan-Do-Check- Act). Цикл PDCA має на увазі ітеративну роботу над поліпшенням бізнес-процесу: починається все з планування, потім слідує реалізація ініціатив щодо поліпшення, перевірка отриманих результатів і рішення про подальші дії на наступній ітерації. Найбільш популярний agile-фреймворк Scrum пропонує фактично аналогічний підхід до організації роботи проектної команди (мал. 4). Використання agile-практик в проектах по оптимізації бізнес-процесів виходить настільки органічним саме тому, що agile є еволюцією циклу PDCA.

Мал.4 Two-week sprint

Кіічиро Тойода (Kiichiro Toyoda) познайомився з роботами Гілбретів в 1929 році під час поїздки в США і Європу. У 50-х роках компанія Тойота стала піонером в адаптації ідей Гілбретів і Демінга. Виробнича система Тойота (Toyota Production System) увібрала в себе ідеї стандартизації роботи, усунення втрат, безперервного вдосконалення за ітеративним принципом, канбан та ін.

На хвилі зростання інтересу до японських автовиробників в 80-х роках в США з’явився термін Lean Production (бережливе виробництво). Lean – маркетингова назва принципів виробничої системи Тойота. Підхід швидко набрав популярність, і незабаром з’явилися адаптації Lean для інших галузей. Концепція Lean software development стала однією з перших agile-методологій по розробці програмного забезпечення.

В цей же час в Японії розвивалися фабрики розробки ПО (Software factories). По мірі слабшання бар’єрів в торгівлі та глобалізації бізнесу доводилося адаптувати практики паралельної розробки для географічно розподілених команд. Ідеї усунення втрат (elimination of waste), стандартизації ролей і спрощення процесу дісталися до самої прогресивної, на сьогоднішній день, галузі через 60 років після виникнення.

«Залізний» трикутник, інкрементальні і ітеративні практики

Повернемося до «класичного» управління проектами і згадаймо діаграми процесів Гілбретів. Саме їх компанія DuPont адаптувала і поклала в основу свого Critical Path Method (CPM). Діаграма Гантта, критичний шлях і «залізний» трикутник стали популярними інструментами керівників проектів в 60-х роках минулого століття. Через 40 років ідею трикутника стали використовувати послідовники agile для пояснення відмінностей класичного управління проектами та agile-практик (див. мал. 5).

Мал. 5. Agile-підхід

У 60-х роках виникли перші згадки про інкрементальні і ітеративні практики управління проектами. Вперше це сталося в проекті Меркурій, який реалізувала NASA в 1958-1963 рр. Трохи пізніше, з 1968 року, почалася адаптація ітеративних практик під проекти розробки ПЗ.
Через деякий час ітеративні практики включили в фреймворк PROMPT (праобраз сучасного PRINCE2) і керівництво PMBOK (згадується як спіральний життєвий цикл проекту, spiral project lifecycle).

З нашої точки зору, концепція Agile стала закономірним продовженням еволюції підходів, які використовувалися раніше, наприклад, в проектах по розробці ПЗ та оптимізації бізнес-процесів. Історія показує, що більшого успіху досягають ті компанії, які комбінують різні інструменти і методології, в залежності від специфіки проекту і контексту, в якому він реалізується. Судячи з усього, в недалекому майбутньому agile-практики також будуть еволюціонувати і в управлінні проектами з’являться нові «революційні» ідеї.

 

При підготовці статті використовувалися матеріали: McKenna T, Whitty SJ. (2013) Agile is Not the End-Game of Project Management Methodologies. In: Proceedings of the Annual Project Management Australia Conference Incorporating the PMI Australia National Conference (PMOz), Melbourne, 17-18 September 2013.