На тренінгах з управління проектами та управління бізнес-процесами ми часто отримуємо запитання про agile-практики і їх безальтернативність в сучасному швидкоплинному світі.
Ми детально розповідаємо про переваги та обмеження agile.І навіть йдемо далі: демонструємо, як проекти і процеси доповнюють один одного і чому agile-практики можна чудово застосовувати для оптимізації бізнес-процесів. Давайте спробуємо історично простежити, чому agile-практики близькі до процесного управління і які концепції передували їх появі.
У 2001 році група розробників програмного забезпечення (ПО) зібралася в м.Юта (США), щоб запропонувати нову методологію управління проектами з розробки ПЗ на противагу класичним «бюрократичним і важким» підходам. Прийти до консенсусу по методології не вдалося, зате з’явився «Agile-маніфест», який позиціонувався як радикально новий підхід до управління проектами. З легкої руки Кена Швабера (Ken Schwaber) Agile починають називати революцією в управлінні проектами. Ідеї, які лягли в основу Agile-маніфесту, з’явилися задовго до 2001 року.
Звернімося до історії (див. мал.1).
Мал. 1. PM/BPM Timeline
Коріння Agile йдуть в 1878 рік, коли Фредерік Тейлор (Frederick Taylor) представив теорію «Наукового менеджменту». Тейлора асоціюють зі стандартизацією праці на виробництві та підвищенням продуктивності бізнес-процесів. Однак його внесок в розвиток інструментів управління проектами та процесами цим не обмежується. Справа в тому, що в 1887р. Фредерік Тейлор найняв помічником Генрі Гантта (Henry Gantt), який на початку 20 століття запропонував знайомий багатьом спосіб візуалізації план-графіка проекту (див. мал.2). Через 100 років діаграма Гантта все ще залишається популярним інструментом серед керівників проектів.
Мал.2 Діаграма Гантта
Праці Тейлора дали поштовх подальшому вивченню бізнес-процесів. Френк і Ліліан Гилбрет (Frank and Lilian Gilbreth) в 1921р. запропонували використовувати діаграми процесу (process charts) для його візуалізації, аналізу та удосконалення. В основі їх рекомендацій по оптимізації лежали: стандартизація процесу, усунення втрат (waste) і спрощення роботи співробітників.
У 1930р. Ліліан Гилбрет презентувала спосіб візуалізації потоку робіт за допомогою інструменту, відомого сьогодні як Kanban-дошка: «We had three rows of hooks, one marked “Jobs to be done”, one marked “Jobs being done” and a third marked “Jobs completed” with tags which were moved from hook to hook to indicate the progress of the task. (Джерело: 1930 Speech by Lillian Gilbreth to National Federation of Business and Professional Women’s Clubs in New York)».
Мал.3 Kanban-дошка
Через деякий час, після завершення другої світової війни, в 1950 році на зустрічі з японською спільнотою вчених й інженерів, доктор Едвардс Демінг (Edwards W. Deming) представив ідеї статистичного контролю процесу (Statistical Process Control) і циклу PDCA (Plan-Do-Check- Act). Цикл PDCA має на увазі ітеративну роботу над поліпшенням бізнес-процесу: починається все з планування, потім слідує реалізація ініціатив щодо поліпшення, перевірка отриманих результатів і рішення про подальші дії на наступній ітерації. Найбільш популярний agile-фреймворк Scrum пропонує фактично аналогічний підхід до організації роботи проектної команди (мал. 4). Використання agile-практик в проектах по оптимізації бізнес-процесів виходить настільки органічним саме тому, що agile є еволюцією циклу PDCA.
Мал.4 Two-week sprint
Кіічиро Тойода (Kiichiro Toyoda) познайомився з роботами Гілбретів в 1929 році під час поїздки в США і Європу. У 50-х роках компанія Тойота стала піонером в адаптації ідей Гілбретів і Демінга. Виробнича система Тойота (Toyota Production System) увібрала в себе ідеї стандартизації роботи, усунення втрат, безперервного вдосконалення за ітеративним принципом, канбан та ін.
На хвилі зростання інтересу до японських автовиробників в 80-х роках в США з’явився термін Lean Production (бережливе виробництво). Lean – маркетингова назва принципів виробничої системи Тойота. Підхід швидко набрав популярність, і незабаром з’явилися адаптації Lean для інших галузей. Концепція Lean software development стала однією з перших agile-методологій по розробці програмного забезпечення.
В цей же час в Японії розвивалися фабрики розробки ПО (Software factories). По мірі слабшання бар’єрів в торгівлі та глобалізації бізнесу доводилося адаптувати практики паралельної розробки для географічно розподілених команд. Ідеї усунення втрат (elimination of waste), стандартизації ролей і спрощення процесу дісталися до самої прогресивної, на сьогоднішній день, галузі через 60 років після виникнення.
Повернемося до «класичного» управління проектами і згадаймо діаграми процесів Гілбретів. Саме їх компанія DuPont адаптувала і поклала в основу свого Critical Path Method (CPM). Діаграма Гантта, критичний шлях і «залізний» трикутник стали популярними інструментами керівників проектів в 60-х роках минулого століття. Через 40 років ідею трикутника стали використовувати послідовники agile для пояснення відмінностей класичного управління проектами та agile-практик (див. мал. 5).
Мал. 5. Agile-підхід
У 60-х роках виникли перші згадки про інкрементальні і ітеративні практики управління проектами. Вперше це сталося в проекті Меркурій, який реалізувала NASA в 1958-1963 рр. Трохи пізніше, з 1968 року, почалася адаптація ітеративних практик під проекти розробки ПЗ.
Через деякий час ітеративні практики включили в фреймворк PROMPT (праобраз сучасного PRINCE2) і керівництво PMBOK (згадується як спіральний життєвий цикл проекту, spiral project lifecycle).
З нашої точки зору, концепція Agile стала закономірним продовженням еволюції підходів, які використовувалися раніше, наприклад, в проектах по розробці ПЗ та оптимізації бізнес-процесів. Історія показує, що більшого успіху досягають ті компанії, які комбінують різні інструменти і методології, в залежності від специфіки проекту і контексту, в якому він реалізується. Судячи з усього, в недалекому майбутньому agile-практики також будуть еволюціонувати і в управлінні проектами з’являться нові «революційні» ідеї.
При підготовці статті використовувалися матеріали: McKenna T, Whitty SJ. (2013) Agile is Not the End-Game of Project Management Methodologies. In: Proceedings of the Annual Project Management Australia Conference Incorporating the PMI Australia National Conference (PMOz), Melbourne, 17-18 September 2013.